Недавно я решил рассказать вам одну страшно крутую историю, которая произошла со мной. Сам понимаешь, как это бывает: закладки, бумажка, кикер - все это входит в наш сленг и повседневную жизнь.
Дело было так: как-то раз я решил прикупить нечто новенькое, что-то, что еще не пробовал. Достался мне тогда знакомый, который занимался этими "закладками". Мне подкинули адрес, где я смог купить псилоцибиновые грибы - настоящую находку! Я был в ажиотаже, потому что раньше не пробовал такие штуки.
Приезжаю я к этому чуваку и вижу: он сидит за столом, на котором стоят весы, бумажки, и прочие штучки для мелкой наркотической фабрики на дому. В общем, мне достались эти грибы - маленькие, красивые, словно из фэнтезийного мира! Я уже был под кайфом от предстоящего приключения.
Решили с друзьями собраться вместе, чтобы распределить этих магических грибов на всех. Приехали мы на открытое место, где можно было свободно прыгать с парашютом. Конечно, такое дело несет свои риски, но что поделать - в жизни наркомана всегда присутствует порция экстрима.
Надели мы свои стринги, потому что так нужно - в нашем мире это фишка. Вот я стою на краю самолета, готовясь к прыжку, а мои друзья, уже около пятого круга, опускаются на широких парашютах. Я ждал своей очереди, а в голове уже наступил настоящий "хруст" от предвкушения будущего поимки адреналина.
И вот, наконец, мой черед. Я сделал последний шаг и вылетел вниз. В тот момент, когда я пронзил воздух, я просто забыл обо всем. Лететь по свободному воздуху, висеть над землей, которая казалась такой маленькой и незначительной. Это было непередаваемо круто!
Представляешь, я прыгал с парашютом в стрингах - это супер крутой экзотический опыт! И все это с адреналином, который был еще более усилением от грибов. Это был настоящий экстаз, словно я был на вершине мира, ближе к небу.
Но, как говорится, не все так просто. Когда я приземлился, уже не был таким крутым. Был просто лохом с наркотическим опытом за спиной. Ощущения прошли, и я начал понимать, что нужно быть осторожнее с такими экспериментами. Ведь наркотики могут быть очень опасными, а прыжки с парашютом - тем более.
В общем, я решил больше не заниматься такими "закладками", а также прекратил прыгать с парашютом в стрингах. Лучше более здоровый и безопасный способ получить адреналин и новые эмоции, чем рисковать своей жизнью. Стоит подумать о других, более важных вещах, которые могут приносить настоящую радость.
Всем удачи и здоровья!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.